Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
двоїстий — прикметник … Орфографічний словник української мови
двоїстість — тості, ж. Властивість за знач. двоїстий 1) … Український тлумачний словник
двоїсто — рідко. Присл. до двоїстий 1) … Український тлумачний словник
дуальний — а, е. Подвійний, двоїстий. •• Дуа/льна по/зика кредит у двох валютах … Український тлумачний словник
неамбівалентний — а, е. 1) Який не є амбівалентним. 2) Не двоїстий; вживається у психоаналізі для позначення будь яких двох мотивів, що знаходяться в гармонії … Український тлумачний словник
подвійний — I 1) (який складається із двох однакових / подібних частин), двоїстий, двійчастий, подвоєний 2) (який відбувається, здійснюється два рази; збільшений удвічі); подвоєний (збільшений удвічі) II ▶ див. посилений, суперечливий … Словник синонімів української мови
суперечливий — (який має особливості, якості, несумісні одна з одною / протилежні, невідповідні одна одній), суперечний, розбіжний; подвійний, двоїстий (із двома різними особливостями); покручений, плутаний (такий, у якому важко розібратися, якого важко… … Словник синонімів української мови
бінарний — бинарный binary binär подвійний, двоїстий, той, що складається з двох частин; б і н а р н і с п л а в и – сплави з двох компонентів (металів, або металу і неметалу); б і н а р н а суміш вугілля суміш двох марок вугілля, що збагачуються разом у… … Гірничий енциклопедичний словник
простий — про/ста/, про/сте/. 1) тільки про/сти/й.Елементарний за складом, однорідний; прот. складний, складений. || Нескладний за будовою, устроєм. || Первинний, основний, вихідний. Прості форми монополії. •• Про/ста/ речовина/ сполука, що складається з… … Український тлумачний словник
